У К Р А Ї Н А

Черкаська  область  Золотоніський  район

Привітненська  сільська  рада

VІІскликання 10 сесія

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

 

Від 23 червня  2016 року                                                          № 5

 

 

Промісцеві податки і збори.

 

         Згідно змін внесених до Податкового кодексу України Законом України від 28.12.2014 №71-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», пп.24 п.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та з метою надходжень бюджету місцевого самоврядування, сесія Привітненської сільської ради ВИРІШИЛА:

   1. Запровадити на території Привітненської сільської ради такі місцеві податки і збори:

     - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

     - туристичний збір;

     - збір за місця для паркування транспортних засобів;

     - податок з реалізації підакцизних товарів суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі; 

       Встановити  ставку податку з реалізації підакцизних товарів  (алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, палива моторного альтернативного) суб’єктами  господарювання роздрібної торгівлі у відсотках  від вартості (з податком на додану вартість) у розмірі 5 відсотків.   

     Рішення вступає в дію 01 січня 2017 року.
     - Єдиний податок;

     - транспортний податок;    

 2. Затвердити наступні Положення:
1) Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території  Привітненської сільської ради  (додаток 1);


2) Положення про туристичний збір на території Привітненської сільської ради  (додаток 2);


3)Положення про   збір за місця для паркування транспортних засобів на території Привітненської сільської ради ( додаток №3)

 

4) Положення про акцизний збір (додаток №4).

 

5) Положення про особливості справляння єдиного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на території Привітненської сільської ради (додаток №5).

 

6) Положення про транспортний податок на території Привітненської сільської ради (додаток №6)

 

3. Опублікувати дане рішення на офіційному веб – сайті сільської ради.

 

4. Контроль за виконанням даного рішення покласти на комісію  з питань бюджету, фінансів і цін.

              

                           

Сільський голова                                                                        Л.М.Новак

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

до рішення сільської ради

від 23.06.2016 № 10-5/VIІ

 

 

П о л о ж е н н я

про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Привітненської сільської ради

 

1.            Загальні положення.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки встановлюється на підставі  ст.266 Податкового кодексу України.

 

2.            Платники податку.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

 

3. Об'єкт оподаткування

3.1.Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

3.1.1. Об'єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

3.1.1.1 Будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи:

а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості; житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

г) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

3.1.1.2 садовий будинок - будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;

3.1.1.3 дачний будинок - житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

3.1.2. Об'єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

3.1.3 Не є об'єктом оподаткування:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської ради;

 д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність

і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг.

 

4. База оподаткування.

 Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

 База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

 База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

 

5. Пільги із сплати податку.

5.1. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

5.2. Привітненська сільська рада може встановлювати додаткові пільги з податку, що сплачується на території Привітненської сільської ради,  з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на території Привітненської сільської ради з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

5.3. Від сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки звільняються:

- об’єкти нежитлової нерухомості некомерційного призначення фізичних осіб, які знаходяться виключно в межах присадибних ділянок;

- об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, учасників АТО та членів їх сімей на період проходження служби.

 

6. Ставка податку.

 6.1. Ставки податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у розмірі 1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

6.2. Ставки податку для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються в таких розмірах:

 

 

Об'єкти оподаткування

Ставка податку за 1 кв. метр  (у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового року)

1.Будівлі готельні(готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку)

 

1

2.Будівлі офісні

 

будівлі фінансового обслуговування

3

адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей

1

3.Будівлі торговельні:

 

торгові центри, універмаги, магазини

0,2

криті ринки, павільйони та зали для ярмарків

1

станції технічного обслуговування автомобілів

1

їдальні, кафе, закусочні

0,2

будівлі підприємств побутового обслуговування

1

Підвальні приміщення торгових приміщень, які комерційно не використовуються

0,5

підвальні приміщення під комерційним використанням

1

бази та склади  підприємств торгівлі й громадського харчування

0,5

4.Гаражі

 

Гаражі, в яких не здійснюється комерційна діяльність

0,1

Інші гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки

1

5.Будівлі промислові та склади (крім виробничихкорпусів, цехів, складських приміщень промислових підприємств).

0,5

6.Будівлі для публічних виступів (казино,ігорні будинки)

3

7.Інші будівлі

0,01

 

7. Податковий період.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

 

8. Порядок обчислення суми податку.

8.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів “а”або “б”пункту 5 цього Положення;  

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпунктів “а” або “б” пункту 5 цього Положення;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпункту “в” пункту 5 цього Положення;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів “б” і “в” цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

ґ) за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів “а”- “г” цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із  загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

8.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 8.1 пункту 8 цього Положення, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи  в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам -нерезидентам здійснюють контролюючі органи  за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

8.3. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу для проведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на правовласності, контролюючий орган  проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

8.4. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

8.5. Платники податку -юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового Кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою -платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

 

9. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об’єкта оподаткування податком.

У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

 

10. Порядок сплати податку.

Податок сплачується за місцем розташування об’єкта оподаткування і  зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

 

11. Строки сплати податку.

Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами -протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

           б) юридичними особами -авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 

 

 

Секретар сільської ради                                                         С.В. Багмет

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                    Додаток 2

                                                                         до рішення сільської ради

                                               від 23.06.2016 року        №10-5/УІІ            

П О Л О Ж Е Н Н Я
про туристичний збір

Розділ 1. Загальні положення

1.1. Положення про туристичний збір (далі – Положення) розроблено на основі Податкового кодексу України №2755-17 ВР затвердженого 02 грудня 2010року.

1.2 Туристичний збір - це місцевий збір, кошти від якого  зараховуються до бюджету Привітненської сільськоїради.

1.3. Це Положення є обов’язковим до виконання юридичними та фізичними особами на території Привітненської сільської ради.


Розділ 2. Платники збору

2.1. Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію Привітненської сільськоїради, на якій діє рішення сільськоїради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання 
(ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

2.2. Платниками збору не можуть бути особи, які:

а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму у місті та селах міської ради, де встановлено такий збір; 
б) особи, які прибули у відрядження; 
в) інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого); 
г) ветерани війни; 
ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; 
д) особи, які прибули за путівками та курсовками в санаторії та пансіонати. 


Розділ 3. Ставка збору

3.1. Ставка встановлюється у розмірі 0,5 відсотка до бази справляння збору, визначеної пунктом 4.1 цього Положення 


Розділ 4. База справляння збору

4.1. Базою справляння є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в місцях, визначених пунктом 5.1 цього Положення , за вирахуванням податку на додану вартість.

4.2. До вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду. 


Розділ 5. Податкові агенти

5.1. Згідно з рішенням Привітненської сільської ради справляння збору може здійснюватися:

а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами; 
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму; 
в) юридичними особами або фізичними особами підприємцями,які уповноважуються міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою. 


Розділ 6. Особливості справляння збору

6.1. Податковіагенти справляють збір під час надання послуг, пов'язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання. 


Розділ 7. Порядок сплати збору

7.1. Збір сплачується до місцевих бюджетів авансовими  внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно). Суми нарахованих щомісячних авансових внесків відображаються у квартальній податковій декларації. Остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується у строки, визначені для квартального податкового періоду.

7.2. Податковий агент, який має підрозділ без статусу  юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов'язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в органі державної податкової служби за місцезнаходженням підрозділу.

7.3. Базовий податковий(звітний) період дорівнюєкалендарному кварталу. 


Секретар сільської ради                                                                С.В.Багмет

 

 

 

 

                                                                                                             Додаток 3

                                                                                до рішення сільської ради

                                                                                від 23.06.201610-5/VIІ

 

ПОЛОЖЕННЯ

      про збір за місця паркування транспортних засобів

на території Привітненської сільської ради

I. Платники збору

     1.Платниками збору є юридичні особи, як їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

     2. Перелік спеціальних земельних ділянок , відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення  паркування транспортних засобів , в облаштування , кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської ради.

  Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення  паркування транспортних засобів , надається виконавчим органом сільської ради  органу  державної податкової служби.

II. Об’єкт і база оподаткування збором

     1. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів  на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі  земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

    2. Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету

                                       III. Ставка збору.

 

     1.Ставка збору встановлюється  за кожен день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки для організації та провадження такої діяльності, у розмірі від 0,03 % до 0,15%  мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного ) року.

     2. При визначенні ставки збору сільська рада враховує місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність по окремому рішенню сільської ради

     3.Для комунальних підприємств ставка збору встановлюється за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження  такої діяльності, у розмірі 0,03% мінімальної  заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного ) року.

     Для операторів таксі ставка збору встановлюється у розмірі:

- 0,08% мінімальної  заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного ) року, за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження  такої діяльності на 2015 рік;

- 0,09% мінімальної  заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного ) року, за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження  такої діяльності на 2016 рік;

- 0,1% мінімальної  заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного ) року, за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження  такої діяльності на 2017 рік;

 

 

IV. Порядок обчислення та строки сплати збору


   1. Сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

   2.Платник збору, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що провадить діяльність із забезпечення  паркування транспортних засобів на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника збору, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ у контролюючому органі за місцем знаходження земельної ділянки.

 

3. Базовий податковий (звітний)  період дорівнює календарному кварталу.

 

 

 

Секретар сільської ради                                                          С.В. Багмет

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4       

                                                                   до рішення сільської ради

                                                                    від  23.06.2016 року  №  10-5/УІІ

 

ПОЛОЖЕННЯ

 про акцизний збір

 

I. Загальні положення

    1. Акцизний збір - це непрямий податок на високорентабельні й монопольні товари (продукцію), який включається в ціну цих товарів (продукції) та оплачується покупцями.

    2. Перелік  товарів  (продукції),   на   які   встановлюється акцизний  збір,  та  його  ставки  затверджуються  Верховною Радою України.

II. Платники акцизного збору

    3. Платниками акцизного збору є  підприємства  й  організації незалежно  від форм власності і господарювання,  включаючи спільні підприємства,  об'єднання  і  організації   з   участю   іноземних юридичних  і фізичних осіб,  громадяни-підприємці та інші суб'єкти підприємницької діяльності,  які реалізують підакцизні  товари  на території України.

III. Об'єкт оподаткування

    4. Об'єктом оподаткування є оборот по продажу на внутрішньому ринку як вироблених в Україні,  так і  ввезених  на  її  територію підакцизних товарів (продукції),  відвантажених після 1 січня 1992 року,  якщо інше не передбачено міжурядовими  угодами.  При  цьому оподаткуванню підлягає також оборот:

    по реалізації  товарів (продукції) для промислової переробки, а також для своїх працівників;
    по реалізації товарів (продукції) без оплати їхньої  вартості в обмін на інші товари (продукцію, роботи, послуги);
    по безплатній  передачі товарів (продукції)   або з частковою їх оплатою.
    5. Акцизний збір не справляється при  реалізації  підакцизних товарів   (продукції)   на   експорт,  якщо  інше  не  передбачено міжурядовими угодами.
    6. Не  підлягає  оподаткуванню  оборот  по  продажу  легкових автомобілів  спеціального  призначення  (швидка  медична допомога, міліція тощо).

IV. Порядок обчислення акцизного збору

    7. Акцизний збір обчислюється:
а) за ставками у процентах до обороту по продажу:
    товарів, що реалізуються за вільними  цінами,  -  виходячи  з їхньої  вартості за цінами,  встановленими з урахуванням акцизного збору;
    товарів, що реалізуються за регульованими цінами,  - виходячи з їхньої вартості за цими цінами без урахування торгової знижки, а також суми податку на добавлену вартість.

      При реалізації імпортних товарів (продукції)  оподатковуваний оборот визначається виходячи з їхньої закупівельної вартості.  При визначенні вказаної вартості  іноземна  валюта  перераховується  у валюту  України за курсом Національного банку України,  що діє при розрахунках по  зовнішньоекономічних  операціях  на  день  подання митної декларації.
      При реалізації підакцизних товарів, що були у використанні до 1 січня 1992 р.,  оподатковуваний оборот визначається  виходячи  з договірних цін з урахуванням акцизного збору;
      б) у   твердих   сумах   з   одиниці   реалізованого   товару (продукції).
     8. Ставки  акцизного  збору  є  єдиними  на  всій   території України.

V. Порядок і строки сплати акцизного збору

     9. Акцизний збір сплачується:
      щоденно, на  третій  робочий день після здійснення обороту по продажу винно-горілчаних виробів;
       за кожну  минулу  декаду  (квартал)  виходячи  із  фактичного обороту  по  продажу  всіх  інших  підакцизних  товарів  у строки, встановлені Міністерством фінансів України.
    10. Платники акцизного збору подають  відповідним  податковим інспекціям  розрахунки  акцизного  збору  за  формою  і  в строки, встановлені Міністерством фінансів України.
    11. Порядок обчислення і сплати акцизного збору  визначається інструкцією,   яка  розробляється  Головною  державною  податковою інспекцією  України  і затверджується   Міністерством   фінансів України.
    12. Суми  акцизного  збору  по  ввезених на територію України товарах зараховуються до республіканського бюджету,  а по товарах, вироблених  в  Україні,  -  до  місцевого  бюджету  за  місцем  їх виробництва  і  республіканського   бюджету   у   співвідношеннях, встановлених Верховною Радою України.

VI. Відповідальність платників і контроль

   13. Платники   акцизного  збору  несуть  відповідальність  за правильність обчислення і своєчасність його сплати  відповідно  до чинного законодавства України.

 

 

Секретар сільської ради                                                              С.В. Багмет

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №5

до рішення сільської ради

від 23.06.2016 № 10-5/VIІ

 

П О Л О Ж Е Н Н Я

про особливості справляння єдиного податку суб’єктами господарювання,

які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на території  Привітненської сільської ради

1. Загальні положення

1.1.Положення про особливості справляння єдиного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (далі – Положення) розроблено відповідно до Податкового кодексу України.

1.2. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XІVПодаткового кодексу України, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

1.3. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою1 розділу XІVПодаткового кодексу України та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному зазначеною главою.

 

2. Механізм справляння єдиного податку

2.1. Платники податку.

2.1.1. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує300 000гривень;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

3) третя група - фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень;

4) четверта група — сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

2.1.1.1. При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку - фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.

При розрахунку середньооблікової кількості працівників застосовується визначення, встановлене цим Положенням.

2.1.1.2. У селекційних центрах, на підприємствах (в об’єднаннях) з племінної справи у тваринництві до продукції власного виробництва сільськогосподарського товаровиробника також належать племінні (генетичні) ресурси, придбані в інших селекційних центрах, на підприємствах (в об’єднаннях) із племінної справи у тваринництві та реалізовані вітчизняним підприємствам для осіменіння маточного поголів’я тварин.

2.1.1.3. Якщо сільськогосподарський товаровиробник утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення згідно з відповідними нормами Цивільного кодексу України, то норма щодо дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва, яка дорівнює або перевищує 75 відсотків за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на:

усіх осіб окремо, які зливаються або приєднуються;

кожну окрему особу, утворену шляхом поділу або виділу;

особу, утворену шляхом перетворення.

2.1.1.4. Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом злиття або приєднання, можуть бути платниками податку в рік утворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік всіма товаровиробниками, які беруть участь у їх утворенні, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

2.1.1.5. Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом перетворення платника податку, можуть бути платниками податку в рік перетворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

2.1.1.6. Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом поділу або виділення, можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

 2.1.1.7. Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

2.1.2.Не можуть бути платниками єдиного податку першої — третьої груп:

2.1.2.1. суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України “Про страхування”, сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Податкового кодексу України;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

2.1.2.2.Фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту.

2.1.2.3.Фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення (та/або їх частини), загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.

2.1.2.4. Страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів.

2.1.2.5. Суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

2.1.2.6. Представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку.

2.1.2.7. Фізичні та юридичні особи – нерезиденти.

2.1.2.8. Суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

2.1.3. Не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

2.1.3.1. суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

2.1.3.2. суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;

2.1.3.3. суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

2.1.4. Платники єдиного податку першої-третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

2.1.5. Під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються такі види послуг:

1) виготовлення взуття за індивідуальним замовленням;

2) послуги з ремонту взуття;

3) виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням;

4) виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням;

5) виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням;

6) виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням;

7)виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням;

8) виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням;

9) додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням;

10) послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;

11) виготовлення та в'язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням;

12) послуги з ремонту трикотажних виробів;

13) виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням;

14) послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів;

15) виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням;

16) послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;

17) виготовлення меблів за індивідуальним замовленням;

18) послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів;

19) виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням;

20) технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням;

21) послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;

22) послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;

23) послуги з ремонту годинників;

24) послуги з ремонту велосипедів;

25) послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;

26) виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням;

27) послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів;

28) виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням;

29) послуги з ремонту ювелірних виробів;

30) прокат речей особистого користування та побутових товарів;

31) послуги з виконання фоторобіт;

32) послуги з оброблення плівок;

33) послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів;

34) послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів;

35) вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням;

36) послуги перукарень;

37) ритуальні послуги;

38) послуги, пов'язані з сільським та лісовим господарством;

39) послуги домашньої прислуги;

40) послуги, пов'язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.

 

2.2. База оподаткування

Порядок визначення доходів та їх склад передбачено статтями 292, 292¹ Податкового кодексу України.

 

2.3. Ставки податку.

2.3.1.Ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (далі – мінімальна заробітна плата), та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

2.3.2.Встановити наступні ставки єдиного податку з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2) для другої групи платників єдиного податку - 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

2.3.3.Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з Податковим кодексом України;

2) 5 відсотки доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному підпунктом 2 підпункту 2.3.3. пункту 2.3 розділу 2 цього Положення.

2.3.4. Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої груп (фізичні особи-підприємці) у розмірі 15 відсотків:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2, 3 підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення;

2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розділу розділу XІVПодаткового кодексу України;

4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;

5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення.

2.3.5. Ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених у підпункті 2.3.3 пункту 2.3 розділу 2 цього Положення:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 3  підпункту 2.1.1. пункту 2.1. розділу 2 цього Положення;

2) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 2.3 розділу 2 цього Положення;

3) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

2.3.6.У разіздійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

2.3.7.У разіздійснення платниками єдиного податку першої та другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради  або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для відповідної групи таких платників єдиного податку.

2.3.8.Ставки, зазначені в підпунктах 2.3.3 – 2.3.5пункту 2.3 розділу 2 цього Положеннязастосовуються з урахуванням таких особливостей, встановлених пунктом 293.8 статті 293 Податкового кодексу України.

2.3.9.Для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування; відсоток бази оподаткування визначений підпунктами 293.9.1 – 293.9.6 пункту 293.9  статті 293 Податкового кодексу України.

2.4. Податковий (звітний) період.

2.4.1. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.    

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

2.4.2. Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників — період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Податковий (звітний) період для сільськогосподарських товаровиробників, що ліквідуються, — період з початку року до їх фактичного припинення.

2.4.3. Для суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

2.4.4. Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.

Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб'єктів господарювання (новостворених), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.

2.4.5.Для суб’єктів господарювання, які утворюються в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов’язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому погашено такі податкові зобов’язання чи податковий борг і подано заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування.

2.4.6.У разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодомвважається період, у якому подано до органу державної податкової служби заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності.

2.4.7.У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до органу державної податкової служби заяву щодо зміни податкової адреси.

 

2.5. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку

2.5.1.Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України.

2.5.2.Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

2.5.3. Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

2.5.4.Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

2.5.5. Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

2.5.6.Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого підпункту 2.5.1та підпункту 2.5.5 пункту 2.5 розділу 2 цього Положення, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.

Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому Податковим кодексомУкраїни.

2.5.7.Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

2.5.8.У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до органу державної податкової служби подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності або анульовано реєстрацію за рішенням органу на підставі отриманого віддержавного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

 У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням органу державної податкової служби податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації.

 2.5.9. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку платниками четвертої групивизначено підпунктами 295.9.1 - 295.9.8 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України.

 

2.6. Ведення обліку і складення звітності платниками  єдиного податку

2.6.1. Платники єдиного податку першої — третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 2.6.1.1 – 2.6.1.3 підпункту 2.6.1. пункту 2.6 розділу 2 цього Положення.

2.6.1.1. Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до органу державної податкової служби за місцем обліку примірник Книги, у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

2.6.1.2. Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до до органу державної податкової служби за місцем обліку примірник Книги.

2.6.1.3. Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України.

2.6.2.Платники єдиного податку першої та другої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені Податковим кодексом України, та підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 розділу 2 цього Положення.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у Податковому кодексі України, та у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичніособи – підприємці) групи.

2.6.3.Платники єдиного податку третьої групиподають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

2.6.4. Податкова декларація подається до органу державної податкової служби за місцем податкової адреси.

2.6.5. Отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи, що перевищують обсяги доходів, встановлених підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, відображаються платниками єдиного податку в податковій декларації з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 2.6.5.1 – 2.6.5.5 цього Положення.

2.6.5.1. Платники єдиного податку першої та другої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у підпункті 2.1.1 пункту 2.1. розділу 2 цього Положення або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи-підприємці) групи.

2.6.5.2. Платники єдиного податку другої групи у податковій декларації окремо відображають:

1) щомісячні авансові внески, визначені підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 розділу 2 цього Положення;

2) обсяг доходу оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

3) обсяг доходу оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).

2.6.5.3. Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи-підприємці) у податковій декларації окремо відображають:

1) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

2) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).

2.6.5.4. Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) у податковій декларації окремо відображають:

1) обсяг доходу, що оподаткований за відповідною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників підпунктом 2.3.3. пункту 2.3 розділу 2 цього Положення;

2) обсяг доходу, що оподаткований за подвійною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників пунктом підпунктом 2.3.3. пункту 2.3 розділу 2 цього Положення (у разі перевищення обсягу доходу).

2.6.5.5.У разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1розділу XІV Податкового кодексу України, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку першої і другої груп, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій.

2.6.6. Сума перевищення обсягу доходу відображається у податковій декларації за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення.

При цьому отримана сума перевищення доходу, встановленого для платників єдиного податку першої і другої груп, не включається до обсягу доходу, з якого сплачується наступна обрана ставка такими платниками єдиного податку.

2.6.7. Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм підпунктів 2.6.5 і 2.6.6 пункту 2.6 розділу 2 цього Положення. Уточнююча податкова декларація подається у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

2.6.8. Платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до органу державної податкової служби податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов'язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.

Така податкова декларація складається з урахуванням норм підпунктів 2.6.5 і 2.6.6 пункту 2.6 розділу 2 цього Положення та не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов'язання.

2.6.9. Форми податкових декларацій платника єдиного податку, визначених підпунктами 2.6.2 і 2.6.3 пункту 2.6 розділу 2 цього Положення, затверджуються в порядку, встановленому статтею 46 Податкового кодексуУкраїни.

2.6.10.Реєстратори розрахункових операцій застосовуються платниками єдиного податку відповідно до норм пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України.

 

3. Особливості справляння єдиного податку.

3.1. Особливості нарахування, сплати та подання звітності з окремих податків і зборів платниками єдиного податку визначено статтею 297 Податкового кодексу України.

3.2. Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування визначено статтею 298 Податкового кодексу України.

3.3.Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку.    

3.3.1. Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

3.3.2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

3.3.3. У разі відсутності визначених Податковим кодексом України підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку в органі державної податкової служби зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

3.3.4. У випадках, передбачених підпунктом 298.1.2 пункту 298.1  статті 298 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби, у разі відсутності визначених Податковим кодексом України підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання органом державної податкової служби заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання органом державної податкової служби від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки.

3.3.5. У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку.

3.3.6. Підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб’єкта вимогам Податкового кодексу України та пункту 2.1 розділу 2 цього Положення;

2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України.

3.3.7. До реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

1) найменування суб’єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

2) податкова адреса суб’єкта господарювання;

3) місце провадження господарської діяльності;

4) обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності;

5) ставка єдиного податку та група платника податку;

6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

7) дата реєстрації;

8) види господарської діяльності;

9) дата анулювання реєстрації.

3.3.8. У разі зміни відомостей, передбачених підпунктами 1-5 підпункту 3.3.7 пункту 3.3 розділу 3 цього Положення вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви.

 3.3.9. За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

Форма запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

3.3.10. Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням органу державної податкової служби у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним органом державної податкової служби від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

 3.3.11. У разі виявлення органом державної податкової служби під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених главою 1 розділу XІVПодаткового кодексу України, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення органом державної податкової служби.

 У разі виявлення органом державної податкової служби під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 підпункту 2.1.1 та підпункту 2.1.3 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення у податковому (звітному) році або  у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу ІІ Податкового Кодексу України. Такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

 3.3.12. Погашення податкового боргу після анулювання реєстрації платника єдиного податку здійснюється у порядку, встановленому главою 9 розділу II Податкового кодексу України.

 3.3.13. З метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку:

- податковий номер (для юридичної особи);

- найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи;

- дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

- ставку єдиного податку;

- групу платника податку;

- види господарської діяльності;

- дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

 

Секретар сільської ради                                                                  С.В.Багмет

 

 

 

 

 

Додаток №6

до рішення сільської ради

від 23.06.2016 № 10-5/VI

 

П о л о ж е н н я

про транспортний податок на території Привітненської сільської ради

 

1.          Загальні положення.

Транспортний податок встановлюється на підставі ст.267 Податкового Кодексу України .

 

2. Платники податку.

  Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до  пункту 3 цього Положення є об’єктами оподаткування.

 

3. Об’єкт оподаткування.

  Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

 

4. База оподаткування.

  Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.3 цього Положення.

 

5. Ставка податку.

  Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.

 

6. Податковий період.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

 

 

7. Порядок обчислення суми податку.

7.1 Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

7.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом  за місцем його реєстрації  до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи  за місцем реєстрації об'єктів оподаткування,  що перебувають у власності таких нерезидентів.

7.3. Органи внутрішніх справ  зобов'язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.

З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ  зобов'язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

7.4. Платники податку-юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування, декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового Кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності 

За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до пункту 3 є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до пункту 3  є об’єктом оподаткування, уточнююча декларація юридичною особою -платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику уточнююча декларація юридичною особою -платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня складання постанови слідчого, прокурора чи винесення ухвали суду.

Фізичні особи -платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

б) розміру ставки податку;

в) нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).Фізичні особи -нерезиденти у порядку, визначеному цим пунктом, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування.

8. Порядок сплати податку.

Податок сплачується  за місцем реєстрації об'єктів оподаткування  і зараховується до бюджету Привітненської сілської ради згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

9. Строки сплати податку.

Транспортний податок сплачується:

а) фізичними особами -протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 

Секретар сільської ради                                                                     СВ. Багмет

 

 

 

 

 

 

У К Р А Ї Н А
 

Черкаська  область  Золотоніський  район

Привітненська  сільська  рада

VІІскликання 10 сесія

Р  І  Ш  Е  Н  Н Я

 

Від  23  червня   2016 року                                                             №6

 

 

 

Про встановлення плати за землю на земельні ділянки,

що розташовані в адміністративно-територіальному

підпорядкуванні Привітненської сільської ради

 

З метою економічного регулювання земельних відносин у селі на підставі Земельного кодексу України, Податкового кодексу України із змінами та допо­вненнями, Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, керуючись п. 24, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про мі­сцеве самоврядування в Україні», сесія Привітненської сільська рада ВИРІ­ШИЛА:

1.           Встановити плату за землю на земельні ділянки, що розташовані в адмініс­тративно-територіальному підпорядкуванні Привітненської сільської ради згідно додатку.

2.           Рішення вступає в дію з 01 січня 2017 року.

3.           Опублікувати дане рішення на офіційному веб - сайті сільської ради..

4.           Контроль за виконанням  даного  рішення  покласти на комісію з питань бюджету, фінансів і цін.

 

 

 

 

Сільський  голова                                                                       Л. М. Новак

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                      

                                                                                                           Додаток

 до рішення сільськоїради

    від 23.06.2016№10-6/VІІ       

 

Плата за землю

Плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок

1. Платники земельного податку.

1.1. Платниками земельного податку є:

1.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

1.1.2. землекористувачі.

2. Об'єкти оподаткування.

 Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

3. База оподаткування.

 Базою оподаткування є:

3.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації;

3.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

4. Ставки земельного податку за земельні ділянки.

4.1. Ставки земельного податку за земельні ділянки, що розташовані в адміністративно-територіальному підпорядкуванні Привітненської сільськоїради (крім орендної плати) встановлюються в таких розмірах:

 

№ п/п

Категорія земель / Цільове призначення зе­мель

Ставка земельного по­датку                                    (% від нормативної грошової оцінки землі)

для всіх категорій зе­мельних ділянок, крім тих, які  перебувають у користуванні (на праві постійного)

1

2

3

1.1.

Землі сільськогосподарського призначення:

1.1.1.

для ведення особистого селянського госпо­дарства

0,3

1.1.2.

для ведення садівництва 

0,5

1.1.3.

для городництва 

0,03

1.1.4.

Для сінокосіння та випасання худоби

0,01

1.2.

Землі житлової та громадської забудови:

1.2.1.

для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), для індивідуального дачного будівництва 

0,1

1.2.2.

для будівництва і обслуговування багаток­вартирного житлового будинку, для колек­тивного житлового будівництва

0,5

1.2.3.

для будівництва індивідуальних гаражів

3

1.2.4.

для колективного гаражного будівництва 

1

1.2.5.

для іншої житлової забудови

0,5

1.3.

Землі громадської забудови:

1.3.1

для будівництва та обслуговування будівель торгівлі 

3

1.3.2.

для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови  

1

1.4.

Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики та іншого призначення 

1,5

 

1.5

Для ведення товарного с/г виробництва

0,3

 

 

4.2. Ставка податку  за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) встановлюється у розмірі 3відсотків від їх нормативної грошової оцінки.)

 4.3. Ставка податку за земельні ділянки встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки за винятком земельних ділянок, зазначених у пунктах 4.1-4.2 цього додатку.

4.4. Землекористувачі (юридичні та фізичні особи) за відсутності зареєстрованого права власності чи користування на земельні ділянки, користувачі та власники  земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено сплачують земельний податок в розмірах, визначених колонкою 3 таблиці пункту 4 цього додатку.

            5. Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб.

5.1. Від сплати податку звільняються:

а) інваліди першої і другої групи;

б) фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

в) пенсіонери (за віком);

г) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про ста­тус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

ґ) фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

5.2. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 5.1 цього пункту, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

а) для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

б) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в се­лищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;

в) для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

г) для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

ґ) для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

5.3. Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

               6.  Пільги щодо сплати податку для юридичних осіб.

6.1. Від сплати податку звільняються:

а) санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;

б) громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього кален­дарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, стано­вить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування та­кою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов'язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством;

в) бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

6.2. Від сплати податку звільняються органи державної влади та органи місцевого самоврядування, установи Міністерства оборони України, дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров‘я,  соціального захисту, фізичної культури та спорту та інші заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, які користуються земельними ділянками, які розташовані в адміністративно-територіальному підпорядкуванні Привітненської сільської ради.

         7. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню

                                            земельним податком.

7.1. Не сплачується податок за:

7.1.1.  землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;

7.1.2. землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користу­вання - землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоратив­ним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, туне­лями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а) паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насад­ження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди, захисні на­садження, шумові екрани, очисні споруди;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування ве­ликогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що пере­бувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсот­ків акцій (часток, паїв) належить державі;

7.1.3. земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;

7.1.4. земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв;

7.1.5. земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом по­рядку.

                                                     8. Орендна плата

8.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Привітненська сільська рада, яка укладає договори оренди землі, повинна до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточ­ний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення но­вих, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

8.2. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

8.3. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

8.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

8.5. Ставки орендної плати за користування земельними ділянками,що розта­шовані в адміністративно-територіальному підпорядкуванні Привітненської сільської ради встановлюються у таких розмірах від їх нормативної грошової оцінки:

 

№ П/П

Вид цільового призначення земель/вид діяльності

Відсоток від нормативної грошової оцінки землі

1

2

3

1.

Землі сільськогосподарського призна­чення (землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції

 

1.1.

Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва

4,5

1.2.

Для ведення фермерського господарства

4,5

1.3.

Для ведення особистого селянського господар­ства

3

1.4.

Для ведення підсобного сільського господарства

3

1.5.

Для сінокосіння і випасання худоби

3

1.6.

Для іншого сільськогосподарського призначення

3

2.

Землі житлової та громадської забудови

 

2.1.

Землі житлової забудови (землі, які використо­вуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва)

 

2.1.1.

Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (при­садибна ділянка)

3

2.1.2.

Для колективного житлового будівництва

3

2.1.3.

Для будівництва і обслуговування багатоквар­тирного житлового будинку

3

2.1.4.

Для будівництва і обслуговування будівель тим­часового проживання

3

2.1.5.

Для будівництва індивідуальних гаражів

3

2.1.6.

Для колективного гаражного будівництва

3

2.1.7.

Для іншої житлової забудови

3

2.2.

Землі громадської забудови (землі, які викори­стовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, тор­говельних будівель, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користу­вання)землі комерційного використання

 

2.2.1.

Для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я, аптеки

12

2.2.2.

Для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій

 

3

2.2.3.

Для будівництва та обслуговування будівель та споруд торгівлі

12

2.2.4.

Для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів гро­мадського харчування

 

12

2.2.5.

Для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ

12

2.2.6.

Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури

3

2.2.7.

Для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування

 

3

2.2.8.

Для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування

 

6

3.

Землі оздоровчого призначення

 

3.1.

Для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів

12

4.

Землі рекреаційного призначення (земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, дитячих та спортив­них таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації)

 

4.1.

Для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, баз відпочинку, пансіонатів

12

 

 

4.2.

Для будівництва та обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту

6

4.3.

Для індивідуального дачного будівництва

3

4.4.

Для колективного дачного будівництва

3

5.

Землі водного фонду (землі, зайняті морями, прибережними захисними смугами вздовж морів, гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;

 

5.1.

Для облаштування та догляду за прибережними захисними смугами

3

5.2.

Для експлуатації та догляду за смугами відведення

3

5.3.

Для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами

3

5.4.

Земельні ділянки (пляжі)

5

6.

Землі транспорту, зв'язку, енергетики, обо­рони та іншого призначення

 

6.1.

Землі транспорту (землі, надані підприємствам, установам та організаціям автомобільного транс­порту і дорожнього господарства

 

6.1.1.

Для розміщення та експлуатації будівель і спо­руд автомобільного транспорту та дорожнього господарства,в тому числі

 

6.1.1.1.

Для розміщення та експлуатації будівель і спо­руд автотранспортних підприємств, автовокзалів, автостанцій

 

6

 

6.1.1.2.

Для розміщення та експлуатації будівель і спо­руд автозаправних станцій, автозаправних газо­вих станцій, станцій технічного обслуговування, шиномонтажу, автомийок

 

 

12

6.2.

Для розміщення та експлуатації будівель і спо­руд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, каси продажу квитків, ав­тостоянки, парковки

 

6

6.3.

Землі зв’язку (земельні ділянки, надані під повітряні і кабельні телефонно-телеграфні лінії та супутникові засоби зв’язку)

 

6.3.1.

Для розміщення та експлуатації об’єктів і споруд телекомунікацій

6

6.3.2.

Для розміщення та експлуатації будівель та спо­руд об’єктів поштового зв’язку

6

 

6.3.3.

Для розміщення та експлуатації інших технічних засобів

6

 

6.4.

Землі енергетики (землі, надані в установле­ному порядку для розміщення, будівництва і експлуатації та обслуговування об'єктів енерго­генеруючих підприємств, об'єктів передачі електричної енергії (повітряні та кабельні лінії електропередачі, трансформаторні підстанції, розподільні пункти та пристрої, ) виробничих об'єктів, необхідних для експлуатації об'єктів енергетики,

3

 

 

 

 

 

 

 

8.6. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

                                             9. Податковий період

9.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

9.2 Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

10. Порядок обчислення, строк сплати  та порядок подання

звітності по платі за землю

10.1. Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у по­рядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

10.2. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю відповідно до статей 286-287 Податкового кодексу України.

                     11. Індексація нормативної грошової оцінки земель

11.1. Для визначення розміру податку та орендної плати використовується норма­тивна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

11.2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки зе­мель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського при­значення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І : 100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 100.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується ку­мулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

11.3. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

 

 

 

 

Секретар сільської ради                                                       С.В. Багмет                                
 
 
 
 
  У К Р А Ї Н А

Черкаська  область  Золотоніський  район

Привітненська  сільська  рада

VІІ скликання сесія

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

 

Від    09  грудня     2015                                                                    №2

 

Про перейменування вулиць

с. Привітне.

 

        Відповідно до п.1  Ст.37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та взявши за основу проведені громадські слухання, сесія Привітненської сільської ради ВИРІШИЛА:

            1.  Перейменувати вул. Жовтневої революції на вул. Миру.

            2. Перейменувати вул. 27 партз’їзду на вул. Дружби.

            3. Перейменувати вул. Леніна на вул. Центральна.

4. Секретарю сільської ради Багмет С.В. надати інформацію про перейменування вулиць : Черкаській філії ДП «НАІС» міністерства юстиції України, Відділу ведення державного реєстру виборців Золотоніської РДА, Золотоніській РДА, Золотоніській РР, Золотоніському РВК, Золотоніському РС УДМС, Управлінню праці і соціального захисту населення Золотоніської РДА, Управлінню статистики у Золотоніському районі, Золотоніській ОДПІ, Управлінню Пенсійного фонду України в Золотоніському районі, Золотоніському міськрайонному центру зайнятості, Золотоніській ЦРЛ, цеху телекомунікаційних послуг№5 Черкаської філії ПАТ «Укртелеком» ,Золотоніському РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго», Золотоніському УЕГГ.

5. Контроль за виконанням даного рішення  покласти на комісію соціально-економічного розвитку.

 

 

           Сільський голова                                                                Новак. Л.М.

 

 

 

  У К Р А Ї Н А

Черкаська  область  Золотоніський  район

Привітненська  сільська  рада

VІІскликання 18 сесія

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

 

Від  27 січня  2017 року                                                                   № 2

 

 

Про внесення змін до рішення сільської

ради №5  від 23.06.2016 року «Про

місцеві податки і збори»

 

         Згідно змін внесених до Податкового кодексу України Законом України від 20.12.2016 №1791 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», пп.24 п.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сесія Привітненської сільської ради ВИРІШИЛА:

1.     Внести зміни до рішення сільської ради №5 від 23.06.2016 року «про місцеві податки і збори » додатки №1, №3, №5 викласти в новій редакції, все інше  залишити без змін.

2.     Опублікувати дане рішення  на офіційному веб – сайті сільської ради.

3.     Контроль за виконанням даного рішення покласти на комісію  з питань бюджету, планування і фінансів.

              

                           

Сільський голова                                                                           Л.М.Новак

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

до рішення сільської радивід 23.06.2016№ 10-2/VIІ редакціїрішення сільської ради від 27.01.2017 № 18-2/VIІ

 

 

 

П о л о ж е н н я

про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Привітненської сільської ради

 

 

1.            Загальні положення.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки встановлюється на підставі  ст.266 Податкового кодексу України.

2.            Платники податку.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

3. Об'єкт оподаткування

3.1.Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

3.1.1. Об'єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

3.1.1.1 Будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи:

а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості; житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

г) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

3.1.1.2 садовий будинок - будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;

3.1.1.3 дачний будинок - житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

3.1.2. Об'єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

3.1.3 Не є об'єктом оподаткування:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської ради;

 д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність

і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг.

4. База оподаткування.

 Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

 База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

 База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

5. Пільги із сплати податку.

5.1. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

5.2. Привітненська сільська рада може встановлювати додаткові пільги з податку, що сплачується на території Привітненської сільської ради,  з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на території Привітненської сільської ради з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

5.3. Від сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки звільняються:

- об’єкти нежитлової нерухомості некомерційного призначення фізичних осіб, які знаходяться виключно в межах присадибних ділянок;

- об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, учасників АТО та членів їх сімей на період проходження служби.

 

6. Ставка податку.

 6.1. Ставки податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у розмірі 1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

6.2. Ставки податку для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються в таких розмірах:

 

 

Об'єкти оподаткування

Ставка податку за 1 кв. метр  (у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового року)

1.Будівлі готельні(готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку)

 

1

2.Будівлі офісні

 

будівлі фінансового обслуговування

1,5

адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей

1

3.Будівлі торговельні:

 

торгові центри, універмаги, магазини

0,2

криті ринки, павільйони та зали для ярмарків

1

станції технічного обслуговування автомобілів

1

їдальні, кафе, закусочні

0,2

будівлі підприємств побутового обслуговування

1

Підвальні приміщення торгових приміщень, які комерційно не використовуються

0,5

підвальні приміщення під комерційним використанням

1

бази та склади  підприємств торгівлі й громадського харчування

0,5

4.Гаражі

 

Гаражі, в яких не здійснюється комерційна діяльність

0,1

Інші гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки

1

5.Будівлі промислові та склади (крім виробничихкорпусів, цехів, складських приміщень промислових підприємств).

0,5

6.Будівлі для публічних виступів (казино,ігорні будинки)

1,5

7.Інші будівлі

0,01

 

7. Податковий період.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

8. Порядок обчислення суми податку.

8.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів “а”або “б”пункту 5 цього Положення;  

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпунктів “а” або “б” пункту 5 цього Положення;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпункту “в” пункту 5 цього Положення;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів “б” і “в” цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

ґ) за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів “а”- “г” цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із  загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

8.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 8.1 пункту 8 цього Положення, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи  в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам -нерезидентам здійснюють контролюючі органи  за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

8.3. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу для проведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на правовласності, контролюючий орган  проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

8.4. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

8.5. Платники податку -юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового Кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою -платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

    8.6. З 1 січня 217 року пільги для тфізичих осіб не застососовуються до :

- об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого / таких  о’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподаткованої площі.

- об’єкта/об’єктів оподаткуванн, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (зають в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

 

9. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об’єкта оподаткування податком.

У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

 

10. Порядок сплати податку.

Податок сплачується за місцем розташування об’єкта оподаткування і  зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

 

11. Строки сплати податку.

Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами -протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

           б) юридичними особами -авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 

 

 

Секретар сільської ради                                                         С.В. Багмет

 

 

Додаток 3

до рішення сільської ради

від 23.06.2016 № 10-5/VIІ

у редакціїрішення сільської ради

від 27.01.2017 № 18-2/VIІ

                                                                                               

 

ПОЛОЖЕННЯ

      про збір за місця паркування транспортних засобів

на території Привітненської сільської ради

I. Платники збору

     1.Платниками збору є юридичні особи, як їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

     2. Перелік спеціальних земельних ділянок , відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення  паркування транспортних засобів , в облаштування , кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської ради.

  Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення  паркування транспортних засобів , надається виконавчим органом сільської ради  органу  державної податкової служби.

II. Об’єкт і база оподаткування збором

     1. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів  на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі  земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

    2. Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.

                                                               III. Ставка збору.

 

     1.Ставка збору встановлюється  за кожен день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки для організації та провадження такої діяльності, у розмірі від 0,03 % до 0,15%  мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного ) року.

  2. При визначенні ставки збору сільська рада враховує місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність по окремому рішенню сільської ради

     3.Для комунальних підприємств ставка збору встановлюється за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження  такої діяльності, у розмірі 0,03%мінімальної  заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного ) року.

     Для операторів таксі ставка збору встановлюється у розмірі:

- 0,8%мінімальної  заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного ) року, за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження  такої діяльності на 2016 рік;

- 0,9%мінімальної  заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного ) року, за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження  такої діяльності на 2016 рік;

- 0,1%мінімальної  заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного ) року, за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження  такої діяльності на 2017 рік;

 

 

IV. Порядок обчислення та строки сплати збору


   1. Сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

   2.Платник збору, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що провадить діяльність із забезпечення  паркування транспортних засобів на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника збору, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ у контролюючому органі за місцем знаходження земельної ділянки.

 

3. Базовий податковий (звітний)  період дорівнює календарному кварталу.

 

 

 

Секретар сільської ради                                                               С.В. Багмет

 

 

 

 

 

 

 

                                                                  

                                                                     

Додаток 5

до рішення сільської ради

від 23.06.2016 № 10-5/VIІ

у редакціїрішення сільської ради

від 27.01.2017 № 18-2/VIІ

 

П О Л О Ж Е Н Н Я

про особливості справляння єдиного податку суб’єктами господарювання,

які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на території  Привітненської сільської ради

1. Загальні положення

1.1.Положення про особливості справляння єдиного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (далі – Положення) розроблено відповідно до Податкового кодексу України.

1.2. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XІVПодаткового кодексу України, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

1.3. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою1 розділу XІVПодаткового кодексу України та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному зазначеною главою.

 

2. Механізм справляння єдиного податку

2.1. Платники податку.

2.1.1. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує300 000гривень;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

3) третя група - фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень;

4) четверта група — сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

2.1.1.1. При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку - фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.

При розрахунку середньооблікової кількості працівників застосовується визначення, встановлене цим Положенням.

2.1.1.2. У селекційних центрах, на підприємствах (в об’єднаннях) з племінної справи у тваринництві до продукції власного виробництва сільськогосподарського товаровиробника також належать племінні (генетичні) ресурси, придбані в інших селекційних центрах, на підприємствах (в об’єднаннях) із племінної справи у тваринництві та реалізовані вітчизняним підприємствам для осіменіння маточного поголів’я тварин.

2.1.1.3. Якщо сільськогосподарський товаровиробник утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення згідно з відповідними нормами Цивільного кодексу України, то норма щодо дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва, яка дорівнює або перевищує 75 відсотків за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на:

усіх осіб окремо, які зливаються або приєднуються;

кожну окрему особу, утворену шляхом поділу або виділу;

особу, утворену шляхом перетворення.

2.1.1.4. Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом злиття або приєднання, можуть бути платниками податку в рік утворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік всіма товаровиробниками, які беруть участь у їх утворенні, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

2.1.1.5. Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом перетворення платника податку, можуть бути платниками податку в рік перетворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

2.1.1.6. Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом поділу або виділення, можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

 2.1.1.7. Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

2.1.2.Не можуть бути платниками єдиного податку першої — третьої груп:

2.1.2.1. суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України “Про страхування”, сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Податкового кодексу України;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

2.1.2.2.Фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту.

2.1.2.3.Фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення (та/або їх частини), загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.

2.1.2.4. Страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів.

2.1.2.5. Суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

2.1.2.6. Представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку.

2.1.2.7. Фізичні та юридичні особи – нерезиденти.

2.1.2.8. Суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

2.1.3. Не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

2.1.3.1. суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

2.1.3.2. суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;

2.1.3.3. суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

2.1.4. Платники єдиного податку першої-третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

2.1.5. Під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються такі види послуг:

1) виготовлення взуття за індивідуальним замовленням;

2) послуги з ремонту взуття;

3) виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням;

4) виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням;

5) виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням;

6) виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням;

7)виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням;

8) виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням;

9) додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням;

10) послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;

11) виготовлення та в'язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням;

12) послуги з ремонту трикотажних виробів;

13) виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням;

14) послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів;

15) виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням;

16) послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;

17) виготовлення меблів за індивідуальним замовленням;

18) послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів;

19) виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням;

20) технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням;

21) послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;

22) послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;

23) послуги з ремонту годинників;

24) послуги з ремонту велосипедів;

25) послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;

26) виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням;

27) послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів;

28) виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням;

29) послуги з ремонту ювелірних виробів;

30) прокат речей особистого користування та побутових товарів;

31) послуги з виконання фоторобіт;

32) послуги з оброблення плівок;

33) послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів;

34) послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів;

35) вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням;

36) послуги перукарень;

37) ритуальні послуги;

38) послуги, пов'язані з сільським та лісовим господарством;

39) послуги домашньої прислуги;

40) послуги, пов'язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.

 

2.2. База оподаткування

Порядок визначення доходів та їх склад передбачено статтями 292, 292¹ Податкового кодексу України.

 

2.3. Ставки податку.

2.3.1.Ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (далі – мінімальна заробітна плата), та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

2.3.2.Встановити наступні ставки єдиного податку з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму

2) для другої групи платників єдиного податку - 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

2.3.3.Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з Податковим кодексом України;

2) 5 відсотки доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному підпунктом 2 підпункту 2.3.3. пункту 2.3 розділу 2 цього Положення.

2.3.4. Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої груп (фізичні особи-підприємці) у розмірі 15 відсотків:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2, 3 підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення;

2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розділу розділу XІVПодаткового кодексу України;

4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;

5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення.

2.3.5. Ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених у підпункті 2.3.3 пункту 2.3 розділу 2 цього Положення:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 3  підпункту 2.1.1. пункту 2.1. розділу 2 цього Положення;

2) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 2.3 розділу 2 цього Положення;

3) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

2.3.6.У разіздійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

2.3.7.У разіздійснення платниками єдиного податку першої та другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради  або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для відповідної групи таких платників єдиного податку.

2.3.8.Ставки, зазначені в підпунктах 2.3.3 – 2.3.5пункту 2.3 розділу 2 цього Положеннязастосовуються з урахуванням таких особливостей, встановлених пунктом 293.8 статті 293 Податкового кодексу України.

2.3.9.Для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування; відсоток бази оподаткування визначений підпунктами 293.9.1 – 293.9.6 пункту 293.9  статті 293 Податкового кодексу України.

2.4. Податковий (звітний) період.

2.4.1. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.    

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

2.4.2. Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників — період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Податковий (звітний) період для сільськогосподарських товаровиробників, що ліквідуються, — період з початку року до їх фактичного припинення.

2.4.3. Для суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

2.4.4. Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.

Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб'єктів господарювання (новостворених), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.

2.4.5.Для суб’єктів господарювання, які утворюються в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов’язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому погашено такі податкові зобов’язання чи податковий борг і подано заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування.

2.4.6.У разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодомвважається період, у якому подано до органу державної податкової служби заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності.

2.4.7.У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до органу державної податкової служби заяву щодо зміни податкової адреси.

 

2.5. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку

2.5.1.Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України.

2.5.2.Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

2.5.3. Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

2.5.4.Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

2.5.5. Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

2.5.6.Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого підпункту 2.5.1та підпункту 2.5.5 пункту 2.5 розділу 2 цього Положення, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.

Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому Податковим кодексомУкраїни.

2.5.7.Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

2.5.8.У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до органу державної податкової служби подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності або анульовано реєстрацію за рішенням органу на підставі отриманого віддержавного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

 У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням органу державної податкової служби податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації.

 2.5.9. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку платниками четвертої групивизначено підпунктами 295.9.1 - 295.9.8 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України.

 

2.6. Ведення обліку і складення звітності платниками  єдиного податку

2.6.1. Платники єдиного податку першої — третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 2.6.1.1 – 2.6.1.3 підпункту 2.6.1. пункту 2.6 розділу 2 цього Положення.

2.6.1.1. Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до органу державної податкової служби за місцем обліку примірник Книги, у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

2.6.1.2. Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до до органу державної податкової служби за місцем обліку примірник Книги.

2.6.1.3. Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України.

2.6.2.Платники єдиного податку першої та другої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені Податковим кодексом України, та підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 розділу 2 цього Положення.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у Податковому кодексі України, та у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичніособи – підприємці) групи.

2.6.3.Платники єдиного податку третьої групиподають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

2.6.4. Податкова декларація подається до органу державної податкової служби за місцем податкової адреси.

2.6.5. Отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи, що перевищують обсяги доходів, встановлених підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, відображаються платниками єдиного податку в податковій декларації з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 2.6.5.1 – 2.6.5.5 цього Положення.

2.6.5.1. Платники єдиного податку першої та другої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у підпункті 2.1.1 пункту 2.1. розділу 2 цього Положення або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи-підприємці) групи.

2.6.5.2. Платники єдиного податку другої групи у податковій декларації окремо відображають:

1) щомісячні авансові внески, визначені підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 розділу 2 цього Положення;

2) обсяг доходу оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

3) обсяг доходу оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).

2.6.5.3. Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи-підприємці) у податковій декларації окремо відображають:

1) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

2) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).

2.6.5.4. Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) у податковій декларації окремо відображають:

1) обсяг доходу, що оподаткований за відповідною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників підпунктом 2.3.3. пункту 2.3 розділу 2 цього Положення;

2) обсяг доходу, що оподаткований за подвійною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників пунктом підпунктом 2.3.3. пункту 2.3 розділу 2 цього Положення (у разі перевищення обсягу доходу).

2.6.5.5.У разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1розділу XІV Податкового кодексу України, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку першої і другої груп, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій.

2.6.6. Сума перевищення обсягу доходу відображається у податковій декларації за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення.

При цьому отримана сума перевищення доходу, встановленого для платників єдиного податку першої і другої груп, не включається до обсягу доходу, з якого сплачується наступна обрана ставка такими платниками єдиного податку.

2.6.7. Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм підпунктів 2.6.5 і 2.6.6 пункту 2.6 розділу 2 цього Положення. Уточнююча податкова декларація подається у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

2.6.8. Платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до органу державної податкової служби податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов'язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.

Така податкова декларація складається з урахуванням норм підпунктів 2.6.5 і 2.6.6 пункту 2.6 розділу 2 цього Положення та не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов'язання.

2.6.9. Форми податкових декларацій платника єдиного податку, визначених підпунктами 2.6.2 і 2.6.3 пункту 2.6 розділу 2 цього Положення, затверджуються в порядку, встановленому статтею 46 Податкового кодексуУкраїни.

2.6.10.Реєстратори розрахункових операцій застосовуються платниками єдиного податку відповідно до норм пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України.

 

3. Особливості справляння єдиного податку.

3.1. Особливості нарахування, сплати та подання звітності з окремих податків і зборів платниками єдиного податку визначено статтею 297 Податкового кодексу України.

3.2. Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування визначено статтею 298 Податкового кодексу України.

3.3.Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку.    

3.3.1. Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

3.3.2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

3.3.3. У разі відсутності визначених Податковим кодексом України підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку в органі державної податкової служби зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

3.3.4. У випадках, передбачених підпунктом 298.1.2 пункту 298.1  статті 298 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби, у разі відсутності визначених Податковим кодексом України підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання органом державної податкової служби заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання органом державної податкової служби від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки.

3.3.5. У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку.

3.3.6. Підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб’єкта вимогам Податкового кодексу України та пункту 2.1 розділу 2 цього Положення;

2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України.

3.3.7. До реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

1) найменування суб’єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

2) податкова адреса суб’єкта господарювання;

3) місце провадження господарської діяльності;

4) обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності;

5) ставка єдиного податку та група платника податку;

6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

7) дата реєстрації;

8) види господарської діяльності;

9) дата анулювання реєстрації.

3.3.8. У разі зміни відомостей, передбачених підпунктами 1-5 підпункту 3.3.7 пункту 3.3 розділу 3 цього Положення вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви.

 3.3.9. За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

Форма запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

3.3.10. Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням органу державної податкової служби у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним органом державної податкової служби від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

 3.3.11. У разі виявлення органом державної податкової служби під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених главою 1 розділу XІVПодаткового кодексу України, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення органом державної податкової служби.

 У разі виявлення органом державної податкової служби під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 підпункту 2.1.1 та підпункту 2.1.3 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення у податковому (звітному) році або  у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу ІІ Податкового Кодексу України. Такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

 3.3.12. Погашення податкового боргу після анулювання реєстрації платника єдиного податку здійснюється у порядку, встановленому главою 9 розділу II Податкового кодексу України.

 3.3.13. З метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку:

- податковий номер (для юридичної особи);

- найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи;

- дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

- ставку єдиного податку;

- групу платника податку;

- види господарської діяльності;

- дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

 

Секретар сільської ради                                                                  С.В.Багмет

 

У К Р А Ї Н А
 

Черкаська  область  Золотоніський  район


Привітненська  сільська  рада

VІІскликання 22 сесія

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

 

Від 01 червня  2017 року                                                           № 2

 

 

Промісцеві податки і збори.

 

        Згідно змін внесених до Податкового кодексу України Законом України від 20.12.2016 №1791 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», пп.24 п.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , сесія Привітненської сільської ради ВИРІШИЛА:

   1. Запровадити на території Привітненської сільської ради такі місцеві податки і збори:

     - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

     - туристичний збір;

     - збір за місця для паркування транспортних засобів;

     - податок з реалізації підакцизних товарів суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі; 

       Встановити  ставку податку з реалізації підакцизних товарів  (алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, палива моторного альтернативного) суб’єктами  господарювання роздрібної торгівлі у відсотках  від вартості (з податком на додану вартість) у розмірі 5 відсотків.   

     Рішення вступає в дію 01 січня 2018 року.
     - Єдиний податок;

     - транспортний податок;    

 2. Затвердити наступні Положення:
1) Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території  Привітненської сільської ради  (додаток 1);


2) Положення про туристичний збір на території Привітненської сільської ради  (додаток 2);


3)Положення про   збір за місця для паркування транспортних засобів на території Привітненської сільської ради ( додаток №3)

 

4) Положення про акцизний збір (додаток №4).

 

5) Положення про особливості справляння єдиного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на території Привітненської сільської ради (додаток №5).

 

6) Положення про транспортний податок на території Привітненської сільської ради (додаток №6)

 

3. Опублікувати дане рішення  на офіційному веб – сайті сільської ради.

 

4. Контроль за виконанням даного рішення покласти на комісію  з питань бюджету, планування і фінансів.

              

                           

Сільський голова                                                                       Л.М.Новак

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

до рішення сільської ради

від 01.06.2017 № 22-2/VIІ

 

 

П о л о ж е н н я

про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Привітненської сільської ради

 

 

1.            Загальні положення.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки встановлюється на підставі  ст.266 Податкового кодексу України.

 

2.            Платники податку.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

 

3. Об'єкт оподаткування

3.1.Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

3.1.1. Об'єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

3.1.1.1 Будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи:

а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості; житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

г) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

3.1.1.2 садовий будинок - будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;

3.1.1.3 дачний будинок - житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

3.1.2. Об'єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

3.1.3 Не є об'єктом оподаткування:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської ради;

 д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність

і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг.

 

4. База оподаткування.

 Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

 База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

 База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

 

5. Пільги із сплати податку.

5.1. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

5.2. Привітненська сільська рада може встановлювати додаткові пільги з податку, що сплачується на території Привітненської сільської ради,  з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на території Привітненської сільської ради з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

5.3. Від сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки звільняються:

- об’єкти нежитлової нерухомості некомерційного призначення фізичних осіб, які знаходяться виключно в межах присадибних ділянок;

- об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, учасників АТО та членів їх сімей на період проходження служби.

 

6. Ставка податку.

 6.1. Ставки податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у розмірі 1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

6.2. Ставки податку для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються в таких розмірах:

 

 

Об'єкти оподаткування

Ставка податку за 1 кв. метр  (у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового року)

1.Будівлі готельні(готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку)

 

1

2.Будівлі офісні

 

будівлі фінансового обслуговування

1,5

адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей

1

3.Будівлі торговельні:

 

торгові центри, універмаги, магазини

0,2

криті ринки, павільйони та зали для ярмарків

1

станції технічного обслуговування автомобілів

1

їдальні, кафе, закусочні

0,2

будівлі підприємств побутового обслуговування

1

Підвальні приміщення торгових приміщень, які комерційно не використовуються

0,5

підвальні приміщення під комерційним використанням

1

бази та склади  підприємств торгівлі й громадського харчування

0,5

4.Гаражі

 

Гаражі, в яких не здійснюється комерційна діяльність

0,1

Інші гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки

1

5.Будівлі промислові та склади (крім виробничихкорпусів, цехів, складських приміщень промислових підприємств).

0,5

6.Будівлі для публічних виступів (казино,ігорні будинки)

1,5

7.Інші будівлі

0,01

 

7. Податковий період.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

 

8. Порядок обчислення суми податку.

8.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів “а”або “б”пункту 5 цього Положення;  

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпунктів “а” або “б” пункту 5 цього Положення;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпункту “в” пункту 5 цього Положення;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів “б” і “в” цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

ґ) за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів “а”- “г” цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із  загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

8.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 8.1 пункту 8 цього Положення, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи  в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам -нерезидентам здійснюють контролюючі органи  за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

8.3. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу для проведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на правовласності, контролюючий орган  проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

8.4. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

8.5. Платники податку -юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового Кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою -платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

    8.6. З 1 січня 2018 року пільги для фізичих осіб не застососовуються до :

- об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого / таких  о’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподаткованої площі.

- об’єкта/об’єктів оподаткуванн, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (зають в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

 

9. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об’єкта оподаткування податком.

У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

 

10. Порядок сплати податку.

Податок сплачується за місцем розташування об’єкта оподаткування і  зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

 

11. Строки сплати податку.

Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами -протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

           б) юридичними особами -авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 

 

 

Секретар сільської ради                                                         С.В. Багмет

 

 

                                                                                                        Додаток 2

                                                                                     до рішення сільської ради

                                                                               від 01.06.2017 року №22-2/УІІ            

П О Л О Ж Е Н Н Я
про туристичний збір

Розділ 1. Загальні положення

1.1. Положення про туристичний збір (далі – Положення) розроблено на основі Податкового кодексу України №2755-17 ВР затвердженого 02 грудня 2010року.

1.2 Туристичний збір - це місцевий збір, кошти від якого  зараховуються до бюджету Привітненської сільськоїради.

1.3. Це Положення є обов’язковим до виконання юридичними та фізичними особами на території Привітненської сільської ради.


Розділ 2. Платники збору

2.1. Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію Привітненської сільськоїради, на якій діє рішення сільськоїради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання 
(ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

2.2. Платниками збору не можуть бути особи, які:

а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму у місті та селах міської ради, де встановлено такий збір; 
б) особи, які прибули у відрядження; 
в) інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого); 
г) ветерани війни; 
ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; 
д) особи, які прибули за путівками та курсовками в санаторії та пансіонати. 


Розділ 3. Ставка збору

3.1. Ставка встановлюється у розмірі 0,5 відсотка до бази справляння збору, визначеної пунктом 4.1 цього Положення 


Розділ 4. База справляння збору

4.1. Базою справляння є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в місцях, визначених пунктом 5.1 цього Положення , за вирахуванням податку на додану вартість.

4.2. До вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду. 


Розділ 5. Податкові агенти

5.1. Згідно з рішенням Привітненської сільської ради справляння збору може здійснюватися:

а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами; 
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму; 
в) юридичними особами або фізичними особами підприємцями,які уповноважуються міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою. 


Розділ 6. Особливості справляння збору

6.1. Податковіагенти справляють збір під час надання послуг, пов'язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання. 


Розділ 7. Порядок сплати збору

7.1. Збір сплачується до місцевих бюджетів авансовими  внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно). Суми нарахованих щомісячних авансових внесків відображаються у квартальній податковій декларації. Остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується у строки, визначені для квартального податкового періоду.

7.2. Податковий агент, який має підрозділ без статусу  юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов'язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в органі державної податкової служби за місцезнаходженням підрозділу.

7.3. Базовий податковий(звітний) період дорівнюєкалендарному кварталу. 


Секретар сільської ради                                                                С.В.Багмет

 

 

 

 

Додаток 3

                                                                                     до рішення сільської ради

  від 01.06.201722-2/VIІ

 

 

 

ПОЛОЖЕННЯ

      про збір за місця паркування транспортних засобів

на території Привітненської сільської ради

I. Платники збору

     1.Платниками збору є юридичні особи, як їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

     2. Перелік спеціальних земельних ділянок , відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення  паркування транспортних засобів , в облаштування , кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської ради.

  Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення  паркування транспортних засобів , надається виконавчим органом сільської ради  органу  державної податкової служби.

II. Об’єкт і база оподаткування збором

     1. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів  на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі  земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

    2. Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.

                                                               III. Ставка збору.

 

     1.Ставка збору встановлюється  за кожен день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки для організації та провадження такої діяльності, у розмірі від 0,03 % до 0,15%  мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного ) року.

  2. При визначенні ставки збору сільська рада враховує місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність по окремому рішенню сільської ради

     3.Для комунальних підприємств ставка збору встановлюється за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження  такої діяльності, у розмірі 0,03%мінімальної  заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного ) року.

     Для операторів таксі ставка збору встановлюється у розмірі:

- 0,8%мінімальної  заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного ) року, за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження  такої діяльності на 2016 рік;

- 0,9%мінімальної  заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного ) року, за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження  такої діяльності на 2016 рік;

- 0,1%мінімальної  заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного ) року, за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження  такої діяльності на 2017 рік;

 

 

IV. Порядок обчислення та строки сплати збору


   1. Сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

   2.Платник збору, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що провадить діяльність із забезпечення  паркування транспортних засобів на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника збору, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ у контролюючому органі за місцем знаходження земельної ділянки.

 

3. Базовий податковий (звітний)  період дорівнює календарному кварталу.

 

 

 

Секретар сільської ради                                                                        С.В. Багмет

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4      

                                                                   до рішення сільської ради

                                                                    від  01.06.2017 року  №  22-2/УІІ

 

ПОЛОЖЕННЯ

 про акцизний збір

 

I. Загальні положення

    1. Акцизний збір - це непрямий податок на високорентабельні й монопольні товари (продукцію), який включається в ціну цих товарів (продукції) та оплачується покупцями.

    2. Перелік  товарів  (продукції),   на   які   встановлюється акцизний  збір,  та  його  ставки  затверджуються  Верховною Радою України.

II. Платники акцизного збору

    3. Платниками акцизного збору є  підприємства  й  організації незалежно  від форм власності і господарювання,  включаючи спільні підприємства,  об'єднання  і  організації   з   участю   іноземних юридичних  і фізичних осіб,  громадяни-підприємці та інші суб'єкти підприємницької діяльності,  які реалізують підакцизні  товари  на території України.

III. Об'єкт оподаткування

    4. Об'єктом оподаткування є оборот по продажу на внутрішньому ринку як вироблених в Україні,  так і  ввезених  на  її  територію підакцизних товарів (продукції),  відвантажених після 1 січня 1992 року,  якщо інше не передбачено міжурядовими  угодами.  При  цьому оподаткуванню підлягає також оборот:

    по реалізації  товарів (продукції) для промислової переробки, а також для своїх працівників;
    по реалізації товарів (продукції) без оплати їхньої  вартості в обмін на інші товари (продукцію, роботи, послуги);
    по безплатній  передачі товарів (продукції)   або з частковою їх оплатою.
    5. Акцизний збір не справляється при  реалізації  підакцизних товарів   (продукції)   на   експорт,  якщо  інше  не  передбачено міжурядовими угодами.
    6. Не  підлягає  оподаткуванню  оборот  по  продажу  легкових автомобілів  спеціального  призначення  (швидка  медична допомога, міліція тощо).

IV. Порядок обчислення акцизного збору

    7. Акцизний збір обчислюється:
а) за ставками у процентах до обороту по продажу:
    товарів, що реалізуються за вільними  цінами,  -  виходячи  з їхньої  вартості за цінами,  встановленими з урахуванням акцизного збору;
    товарів, що реалізуються за регульованими цінами,  - виходячи з їхньої вартості за цими цінами без урахування торгової знижки, а також суми податку на добавлену вартість.

      При реалізації імпортних товарів (продукції)  оподатковуваний оборот визначається виходячи з їхньої закупівельної вартості.  При визначенні вказаної вартості  іноземна  валюта  перераховується  у валюту  України за курсом Національного банку України,  що діє при розрахунках по  зовнішньоекономічних  операціях  на  день  подання митної декларації.
      При реалізації підакцизних товарів, що були у використанні до 1 січня 1992 р.,  оподатковуваний оборот визначається  виходячи  з договірних цін з урахуванням акцизного збору;
      б) у   твердих   сумах   з   одиниці   реалізованого   товару (продукції).
     8. Ставки  акцизного  збору  є  єдиними  на  всій   території України.

V. Порядок і строки сплати акцизного збору

     9. Акцизний збір сплачується:
      щоденно, на  третій  робочий день після здійснення обороту по продажу винно-горілчаних виробів;
       за кожну  минулу  декаду  (квартал)  виходячи  із  фактичного обороту  по  продажу  всіх  інших  підакцизних  товарів  у строки, встановлені Міністерством фінансів України.
    10. Платники акцизного збору подають  відповідним  податковим інспекціям  розрахунки  акцизного  збору  за  формою  і  в строки, встановлені Міністерством фінансів України.
    11. Порядок обчислення і сплати акцизного збору  визначається інструкцією,   яка  розробляється  Головною  державною  податковою інспекцією  України  і затверджується   Міністерством   фінансів України.
    12. Суми  акцизного  збору  по  ввезених на територію України товарах зараховуються до республіканського бюджету,  а по товарах, вироблених  в  Україні,  -  до  місцевого  бюджету  за  місцем  їх виробництва  і  республіканського   бюджету   у   співвідношеннях, встановлених Верховною Радою України.

VI. Відповідальність платників і контроль

   13. Платники   акцизного  збору  несуть  відповідальність  за правильність обчислення і своєчасність його сплати  відповідно  до чинного законодавства України.

 

 

Секретар сільської ради                                                              С.В. Багмет

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №5

до рішення сільської ради

від 01.06.2017 № 22-2/VIІ

П О Л О Ж Е Н Н Я

про особливості справляння єдиного податку суб’єктами господарювання,

які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на території  Привітненської сільської ради

1. Загальні положення

1.1.Положення про особливості справляння єдиного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (далі – Положення) розроблено відповідно до Податкового кодексу України.

1.2. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XІVПодаткового кодексу України, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

1.3. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою1 розділу XІVПодаткового кодексу України та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному зазначеною главою.

 

2. Механізм справляння єдиного податку

2.1. Платники податку.

2.1.1. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує300 000гривень;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

3) третя група - фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень;

4) четверта група — сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

2.1.1.1. При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку - фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.

При розрахунку середньооблікової кількості працівників застосовується визначення, встановлене цим Положенням.

2.1.1.2. У селекційних центрах, на підприємствах (в об’єднаннях) з племінної справи у тваринництві до продукції власного виробництва сільськогосподарського товаровиробника також належать племінні (генетичні) ресурси, придбані в інших селекційних центрах, на підприємствах (в об’єднаннях) із племінної справи у тваринництві та реалізовані вітчизняним підприємствам для осіменіння маточного поголів’я тварин.

2.1.1.3. Якщо сільськогосподарський товаровиробник утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення згідно з відповідними нормами Цивільного кодексу України, то норма щодо дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва, яка дорівнює або перевищує 75 відсотків за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на:

усіх осіб окремо, які зливаються або приєднуються;

кожну окрему особу, утворену шляхом поділу або виділу;

особу, утворену шляхом перетворення.

2.1.1.4. Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом злиття або приєднання, можуть бути платниками податку в рік утворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік всіма товаровиробниками, які беруть участь у їх утворенні, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

2.1.1.5. Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом перетворення платника податку, можуть бути платниками податку в рік перетворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

2.1.1.6. Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом поділу або виділення, можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

 2.1.1.7. Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

2.1.2.Не можуть бути платниками єдиного податку першої — третьої груп:

2.1.2.1. суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України “Про страхування”, сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Податкового кодексу України;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

2.1.2.2.Фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту.

2.1.2.3.Фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення (та/або їх частини), загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.

2.1.2.4. Страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів.

2.1.2.5. Суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

2.1.2.6. Представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку.

2.1.2.7. Фізичні та юридичні особи – нерезиденти.

2.1.2.8. Суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

2.1.3. Не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

2.1.3.1. суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

2.1.3.2. суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;

2.1.3.3. суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

2.1.4. Платники єдиного податку першої-третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

2.1.5. Під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються такі види послуг:

1) виготовлення взуття за індивідуальним замовленням;

2) послуги з ремонту взуття;

3) виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням;

4) виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням;

5) виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням;

6) виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням;

7)виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням;

8) виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням;

9) додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням;

10) послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;

11) виготовлення та в'язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням;

12) послуги з ремонту трикотажних виробів;

13) виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням;

14) послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів;

15) виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням;

16) послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;

17) виготовлення меблів за індивідуальним замовленням;

18) послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів;

19) виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням;

20) технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням;

21) послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;

22) послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;

23) послуги з ремонту годинників;

24) послуги з ремонту велосипедів;

25) послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;

26) виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням;

27) послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів;

28) виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням;

29) послуги з ремонту ювелірних виробів;

30) прокат речей особистого користування та побутових товарів;

31) послуги з виконання фоторобіт;

32) послуги з оброблення плівок;

33) послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів;

34) послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів;

35) вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням;

36) послуги перукарень;

37) ритуальні послуги;

38) послуги, пов'язані з сільським та лісовим господарством;

39) послуги домашньої прислуги;

40) послуги, пов'язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.

 

2.2. База оподаткування

Порядок визначення доходів та їх склад передбачено статтями 292, 292¹ Податкового кодексу України.

 

2.3. Ставки податку.

2.3.1.Ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (далі – мінімальна заробітна плата), та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

2.3.2.Встановити наступні ставки єдиного податку з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму

2) для другої групи платників єдиного податку - 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

2.3.3.Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з Податковим кодексом України;

2) 5 відсотки доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному підпунктом 2 підпункту 2.3.3. пункту 2.3 розділу 2 цього Положення.

2.3.4. Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої груп (фізичні особи-підприємці) у розмірі 15 відсотків:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2, 3 підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення;

2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розділу розділу XІVПодаткового кодексу України;

4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;

5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення.

2.3.5. Ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених у підпункті 2.3.3 пункту 2.3 розділу 2 цього Положення:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 3  підпункту 2.1.1. пункту 2.1. розділу 2 цього Положення;

2) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 2.3 розділу 2 цього Положення;

3) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

2.3.6.У разіздійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

2.3.7.У разіздійснення платниками єдиного податку першої та другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради  або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для відповідної групи таких платників єдиного податку.

2.3.8.Ставки, зазначені в підпунктах 2.3.3 – 2.3.5пункту 2.3 розділу 2 цього Положеннязастосовуються з урахуванням таких особливостей, встановлених пунктом 293.8 статті 293 Податкового кодексу України.

2.3.9.Для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування; відсоток бази оподаткування визначений підпунктами 293.9.1 – 293.9.6 пункту 293.9  статті 293 Податкового кодексу України.

2.4. Податковий (звітний) період.

2.4.1. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.    

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

2.4.2. Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників — період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Податковий (звітний) період для сільськогосподарських товаровиробників, що ліквідуються, — період з початку року до їх фактичного припинення.

2.4.3. Для суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

2.4.4. Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.

Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб'єктів господарювання (новостворених), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.

2.4.5.Для суб’єктів господарювання, які утворюються в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов’язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому погашено такі податкові зобов’язання чи податковий борг і подано заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування.

2.4.6.У разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодомвважається період, у якому подано до органу державної податкової служби заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності.

2.4.7.У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до органу державної податкової служби заяву щодо зміни податкової адреси.

 

2.5. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку

2.5.1.Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України.

2.5.2.Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

2.5.3. Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

2.5.4.Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

2.5.5. Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

2.5.6.Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого підпункту 2.5.1та підпункту 2.5.5 пункту 2.5 розділу 2 цього Положення, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.

Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому Податковим кодексомУкраїни.

2.5.7.Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

2.5.8.У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до органу державної податкової служби подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності або анульовано реєстрацію за рішенням органу на підставі отриманого віддержавного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

 У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням органу державної податкової служби податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації.

 2.5.9. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку платниками четвертої групивизначено підпунктами 295.9.1 - 295.9.8 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України.

 

2.6. Ведення обліку і складення звітності платниками  єдиного податку

2.6.1. Платники єдиного податку першої — третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 2.6.1.1 – 2.6.1.3 підпункту 2.6.1. пункту 2.6 розділу 2 цього Положення.

2.6.1.1. Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до органу державної податкової служби за місцем обліку примірник Книги, у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

2.6.1.2. Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до до органу державної податкової служби за місцем обліку примірник Книги.

2.6.1.3. Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України.

2.6.2.Платники єдиного податку першої та другої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені Податковим кодексом України, та підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 розділу 2 цього Положення.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у Податковому кодексі України, та у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичніособи – підприємці) групи.

2.6.3.Платники єдиного податку третьої групиподають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

2.6.4. Податкова декларація подається до органу державної податкової служби за місцем податкової адреси.

2.6.5. Отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи, що перевищують обсяги доходів, встановлених підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, відображаються платниками єдиного податку в податковій декларації з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 2.6.5.1 – 2.6.5.5 цього Положення.

2.6.5.1. Платники єдиного податку першої та другої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у підпункті 2.1.1 пункту 2.1. розділу 2 цього Положення або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи-підприємці) групи.

2.6.5.2. Платники єдиного податку другої групи у податковій декларації окремо відображають:

1) щомісячні авансові внески, визначені підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 розділу 2 цього Положення;

2) обсяг доходу оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

3) обсяг доходу оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).

2.6.5.3. Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи-підприємці) у податковій декларації окремо відображають:

1) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

2) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).

2.6.5.4. Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) у податковій декларації окремо відображають:

1) обсяг доходу, що оподаткований за відповідною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників підпунктом 2.3.3. пункту 2.3 розділу 2 цього Положення;

2) обсяг доходу, що оподаткований за подвійною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників пунктом підпунктом 2.3.3. пункту 2.3 розділу 2 цього Положення (у разі перевищення обсягу доходу).

2.6.5.5.У разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1розділу XІV Податкового кодексу України, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку першої і другої груп, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій.

2.6.6. Сума перевищення обсягу доходу відображається у податковій декларації за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення.

При цьому отримана сума перевищення доходу, встановленого для платників єдиного податку першої і другої груп, не включається до обсягу доходу, з якого сплачується наступна обрана ставка такими платниками єдиного податку.

2.6.7. Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм підпунктів 2.6.5 і 2.6.6 пункту 2.6 розділу 2 цього Положення. Уточнююча податкова декларація подається у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

2.6.8. Платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до органу державної податкової служби податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов'язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.

Така податкова декларація складається з урахуванням норм підпунктів 2.6.5 і 2.6.6 пункту 2.6 розділу 2 цього Положення та не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов'язання.

2.6.9. Форми податкових декларацій платника єдиного податку, визначених підпунктами 2.6.2 і 2.6.3 пункту 2.6 розділу 2 цього Положення, затверджуються в порядку, встановленому статтею 46 Податкового кодексуУкраїни.

2.6.10.Реєстратори розрахункових операцій застосовуються платниками єдиного податку відповідно до норм пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України.

 

3. Особливості справляння єдиного податку.

3.1. Особливості нарахування, сплати та подання звітності з окремих податків і зборів платниками єдиного податку визначено статтею 297 Податкового кодексу України.

3.2. Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування визначено статтею 298 Податкового кодексу України.

3.3.Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку.    

3.3.1. Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

3.3.2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

3.3.3. У разі відсутності визначених Податковим кодексом України підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку в органі державної податкової служби зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

3.3.4. У випадках, передбачених підпунктом 298.1.2 пункту 298.1  статті 298 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби, у разі відсутності визначених Податковим кодексом України підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання органом державної податкової служби заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання органом державної податкової служби від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки.

3.3.5. У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку.

3.3.6. Підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб’єкта вимогам Податкового кодексу України та пункту 2.1 розділу 2 цього Положення;

2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України.

3.3.7. До реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

1) найменування суб’єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

2) податкова адреса суб’єкта господарювання;

3) місце провадження господарської діяльності;

4) обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності;

5) ставка єдиного податку та група платника податку;

6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

7) дата реєстрації;

8) види господарської діяльності;

9) дата анулювання реєстрації.

3.3.8. У разі зміни відомостей, передбачених підпунктами 1-5 підпункту 3.3.7 пункту 3.3 розділу 3 цього Положення вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви.

 3.3.9. За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

Форма запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

3.3.10. Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням органу державної податкової служби у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним органом державної податкової служби від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

 3.3.11. У разі виявлення органом державної податкової служби під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених главою 1 розділу XІVПодаткового кодексу України, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення органом державної податкової служби.

 У разі виявлення органом державної податкової служби під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 підпункту 2.1.1 та підпункту 2.1.3 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення у податковому (звітному) році або  у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу ІІ Податкового Кодексу України. Такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

 3.3.12. Погашення податкового боргу після анулювання реєстрації платника єдиного податку здійснюється у порядку, встановленому главою 9 розділу II Податкового кодексу України.

 3.3.13. З метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку:

- податковий номер (для юридичної особи);

- найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи;

- дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

- ставку єдиного податку;

- групу платника податку;

- види господарської діяльності;

- дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

 

Секретар сільської ради                                                                  С.В.Багмет

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №6

до рішення сільської ради

від 01.06.2017 № 22-2/VI

 

П о л о ж е н н я

про транспортний податок на території Привітненської сільської ради

 

1.          Загальні положення.

Транспортний податок встановлюється на підставі ст.267 Податкового Кодексу України .

 

2. Платники податку.

  Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до  пункту 3 цього Положення є об’єктами оподаткування.

 

3. Об’єкт оподаткування.

  Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

 

4. База оподаткування.

  Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.3 цього Положення.

 

5. Ставка податку.

  Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.

 

6. Податковий період.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

 

 

7. Порядок обчислення суми податку.

7.1 Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

7.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом  за місцем його реєстрації  до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи  за місцем реєстрації об'єктів оподаткування,  що перебувають у власності таких нерезидентів.

7.3. Органи внутрішніх справ  зобов'язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.

З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ  зобов'язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

7.4. Платники податку-юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування, декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового Кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності 

За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до пункту 3 є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до пункту 3  є об’єктом оподаткування, уточнююча декларація юридичною особою -платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику уточнююча декларація юридичною особою -платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня складання постанови слідчого, прокурора чи винесення ухвали суду.

Фізичні особи -платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

б) розміру ставки податку;

в) нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).Фізичні особи -нерезиденти у порядку, визначеному цим пунктом, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування.

8. Порядок сплати податку.

Податок сплачується  за місцем реєстрації об'єктів оподаткування  і зараховується до бюджету Привітненської сілської ради згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

9. Строки сплати податку.

Транспортний податок сплачується:

а) фізичними особами -протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 

Секретар сільської ради                                                          С.В. Багмет

 

У К Р А Ї Н А
 

Черкаська  область  Золотоніський  район


Привітненська  сільська  рада

VІІскликання 22 сесія

Р  І  Ш  Е  Н  Н Я

 

Від  01  червня   2017 року                                                            №6

 

 

 

Про встановлення плати за землю на земельні ділянки,

що розташовані в адміністративно-територіальному

підпорядкуванні Привітненської сільської ради

 

З метою економічного регулювання земельних відносин у селі на підставі Земельного кодексу України, Податкового кодексу України із змінами та допо­вненнями, Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, керуючись п. 24, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про мі­сцеве самоврядування в Україні», сесія Привітненської сільська рада ВИРІ­ШИЛА:

1.           Встановити плату за землю на земельні ділянки, що розташовані в адмініс­тративно-територіальному підпорядкуванні Привітненської сільської ради згідно додатку.

2.           Рішення вступає в дію з 01 січня 2018 року.

3.           Опублікувати дане рішення на офіційному веб – сайті сільської ради.

4.           Контроль за виконанням  даного  рішення  покласти на комісію з питань бюджету, планування і фінансів.

 

 

 

 

Сільський  голова                                              Л. М. Новак

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                      

                                                                                                           Додаток

 до рішення сільськоїради

    від 01.06.2017№22-6/VІІ       

Плата за землю

Плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок

1. Платники земельного податку.

1.1. Платниками земельного податку є:

1.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

1.1.2. землекористувачі.

2. Об'єкти оподаткування.

 Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

3. База оподаткування.

 Базою оподаткування є:

3.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації;

3.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

4. Ставки земельного податку за земельні ділянки.

4.1. Ставки земельного податку за земельні ділянки, що розташовані в адміністративно-територіальному підпорядкуванні Привітненської сільськоїради (крім орендної плати) встановлюються в таких розмірах:

 

№ п/п

Категорія земель / Цільове призначення зе­мель

Ставка земельного по­датку                                    (% від нормативної грошової оцінки землі)

для всіх категорій зе­мельних ділянок, крім тих, які  перебувають у користуванні (на праві постійного)

1

2

3

1.

Землі сільськогосподарського призначення:

1.1.

для ведення особистого селянського госпо­дарства

0,3

1.2.

для ведення садівництва 

0,3

1.3.

для городництва 

0,3

1.4.

Для сінокосіння та випасання худоби

0,01

2.

Землі житлової та громадської забудови:

2.1.

для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), для індивідуального дачного будівництва 

0,1

2.2.

для будівництва і обслуговування багаток­вартирного житлового будинку, для колек­тивного житлового будівництва

0,5

2.3.

для будівництва індивідуальних гаражів

3

2.4.

для колективного гаражного будівництва 

1

2.5.

для іншої житлової забудови

0,5

3.

Землі громадської забудови:

3.1

для будівництва та обслуговування будівель торгівлі 

1

3.2.

для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови  

0,5

4.

Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики та іншого призначення 

0,3

 

5.

Для ведення товарного с/г виробництва

0,5

 

 

4.2. Ставка податку  за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) встановлюється у розмірі 1 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.)

 4.3. Ставка податку за земельні ділянки встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки за винятком земельних ділянок, зазначених у пунктах 4.1-4.2 цього додатку.

 

4.4. Ставка податку для земель загального користування встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

 

4.5. Землекористувачі (юридичні та фізичні особи) за відсутності зареєстрованого права власності чи користування на земельні ділянки, користувачі та власники  земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено сплачують земельний податок в розмірах, визначених колонкою 3 таблиці пункту 4 цього додатку.

            5. Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб.

5.1. Від сплати податку звільняються:

а) інваліди першої і другої групи;

б) фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

в) пенсіонери (за віком);

г) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про ста­тус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

ґ) фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

5.2. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 5.1 цього пункту, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

а) для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

б) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в се­лищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;

в) для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

г) для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

ґ) для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

Якщо фізична особа має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа  до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки  про самостійне обрання / зміну земельної ділянки для застосування пільги Пільга починає застосовуватись до обраної земельної ділянки з базового податкового періоду (звітного) , у якому подано таку заяву.

5.3. Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

               6.  Пільги щодо сплати податку для юридичних осіб.

6.1. Від сплати податку звільняються:

а) санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;

б) громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього кален­дарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, стано­вить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування та­кою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов'язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством;

в) бази олімпійської та параолімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

6.2. Від сплати податку звільняються органи державної влади та органи місцевого самоврядування, установи Міністерства оборони України, дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров‘я,  соціального захисту, фізичної культури та спорту та інші заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, які користуються земельними ділянками, які розташовані в адміністративно-територіальному підпорядкуванні Привітненської сільської ради.

         7. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню

                                            земельним податком.

7.1. Не сплачується податок за:

7.1.1.  землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;

7.1.2. землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користу­вання - землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоратив­ним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, туне­лями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а) паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насад­ження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди, захисні на­садження, шумові екрани, очисні споруди;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування ве­ликогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що пере­бувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсот­ків акцій (часток, паїв) належить державі;

7.1.3. земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;

7.1.4. земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв;

7.1.5. земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом по­рядку.

                                                     8. Орендна плата

8.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Привітненська сільська рада, яка укладає договори оренди землі, повинна до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточ­ний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення но­вих, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

8.2. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

8.3. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

8.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

8.5. Ставки орендної плати за користування земельними ділянками,що розта­шовані в адміністративно-територіальному підпорядкуванні Привітненської сільської ради встановлюються у таких розмірах від їх нормативної грошової оцінки:

 

№ П/П

Вид цільового призначення земель/вид діяльності

Відсоток від нормативної грошової оцінки землі

1

2

3

1.

Землі сільськогосподарського призна­чення (землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції

 

1.1.

Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва

4,5

1.2.

Для ведення фермерського господарства

4,5

1.3.

Для ведення особистого селянського господар­ства

3

1.4.

Для ведення підсобного сільського господарства

3

1.5.

Для сінокосіння і випасання худоби

3

1.6.

Для іншого сільськогосподарського призначення

3

2.

Землі житлової та громадської забудови

 

2.1.

Землі житлової забудови (землі, які використо­вуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва)

 

2.1.1.

Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (при­садибна ділянка)

3

2.1.2.

Для колективного житлового будівництва

3

2.1.3.

Для будівництва і обслуговування багатоквар­тирного житлового будинку

3

2.1.4.

Для будівництва і обслуговування будівель тим­часового проживання

3

2.1.5.

Для будівництва індивідуальних гаражів

3

2.1.6.

Для колективного гаражного будівництва

3

2.1.7.

Для іншої житлової забудови

3

2.2.

Землі громадської забудови (землі, які викори­стовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, тор­говельних будівель, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користу­вання)землі комерційного використання

 

2.2.1.

Для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я, аптеки

12

2.2.2.

Для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій

 

3

2.2.3.

Для будівництва та обслуговування будівель та споруд торгівлі

12

2.2.4.

Для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів гро­мадського харчування

 

12

2.2.5.

Для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ

12

2.2.6.

Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури

3

2.2.7.

Для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування

 

3

2.2.8.

Для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування

 

6

3.

Землі оздоровчого призначення

 

3.1.

Для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів

12

4.

Землі рекреаційного призначення (земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, дитячих та спортив­них таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації)

 

4.1.

Для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, баз відпочинку, пансіонатів

12

 

 

4.2.

Для будівництва та обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту

6

4.3.

Для індивідуального дачного будівництва

3

4.4.

Для колективного дачного будівництва

3

5.

Землі водного фонду (землі, зайняті морями, прибережними захисними смугами вздовж морів, гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;

 

5.1.

Для облаштування та догляду за прибережними захисними смугами

3

5.2.

Для експлуатації та догляду за смугами відведення

3

5.3.

Для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами

3

5.4.

Земельні ділянки (пляжі)

5

6.

Землі транспорту, зв'язку, енергетики, обо­рони та іншого призначення

 

6.1.

Землі транспорту (землі, надані підприємствам, установам та організаціям автомобільного транс­порту і дорожнього господарства

 

6.1.1.

Для розміщення та експлуатації будівель і спо­руд автомобільного транспорту та дорожнього господарства,в тому числі

 

6.1.1.1.

Для розміщення та експлуатації будівель і спо­руд автотранспортних підприємств, автовокзалів, автостанцій

 

6

 

6.1.1.2.

Для розміщення та експлуатації будівель і спо­руд автозаправних станцій, автозаправних газо­вих станцій, станцій технічного обслуговування, шиномонтажу, автомийок

 

 

12

6.2.

Для розміщення та експлуатації будівель і спо­руд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, каси продажу квитків, ав­тостоянки, парковки

 

6

6.3.

Землі зв’язку (земельні ділянки, надані під повітряні і кабельні телефонно-телеграфні лінії та супутникові засоби зв’язку)

 

6.3.1.

Для розміщення та експлуатації об’єктів і споруд телекомунікацій

6

6.3.2.

Для розміщення та експлуатації будівель та спо­руд об’єктів поштового зв’язку

6

 

6.3.3.

Для розміщення та експлуатації інших технічних засобів

6

 

6.4.

Землі енергетики (землі, надані в установле­ному порядку для розміщення, будівництва і експлуатації та обслуговування об'єктів енерго­генеруючих підприємств, об'єктів передачі електричної енергії (повітряні та кабельні лінії електропередачі, трансформаторні підстанції, розподільні пункти та пристрої, ) виробничих об'єктів, необхідних для експлуатації об'єктів енергетики,

3

 

 

 

 

 

 

 

8.6. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

                                             9. Податковий період

9.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

9.2 Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

10. Порядок обчислення, строк сплати  та порядок подання

звітності по платі за землю

10.1. Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у по­рядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

10.2. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю відповідно до статей 286-287 Податкового кодексу України.

                     11. Індексація нормативної грошової оцінки земель

11.1. Для визначення розміру податку та орендної плати використовується норма­тивна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

11.2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки зе­мель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського при­значення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І : 100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 100.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується ку­мулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

11.3. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

 

 

 

 

Секретар сільської ради                                                           С.В. Багмет

Рішення сесії №22-2/УІІ  "Про місцеві податки і збори на 2018 рік"